UA EN

04053, Україна, м. Київ,
вул. Січових Стрільців, 73 (13 поверх)
тел./факс: (044) 5859012, (044) 5859015
e-mail: office@communities.org.ua

 

Які можливості фінансування регіонального розвитку в Україні?

23:08

09.07.2014

З огляду на європейські прагнення України, та неодноразово проявлену політичну волю щодо приведення системи управління регіональним розвитком у відповідність до моделі, яка використовується у нових країнах-членах ЄС, гостро стоїть необхідність обговорення елементів такої моделі ключовими суб’єктами державної регіональної політики в Україні. Одним із важливих питань в цьому контексті є можливості фінансування регіонального розвитку в Україні.

 

З цією метою програма ЄС «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» запрошує Всеукраїнську асоціацію сільських та селищних рад, як інституційного партнера Програми ЄС, до проведення круглого столу на тему «Фінансування регіонального розвитку в Україні» за участю ключових європейських та українських експертів з питань регіонального розвитку.

Круглий стіл відбудеться з 13.00 до 16.45 11 липня ц.р. у великій залі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

 

Державна регіональна політика є важливим елементом політики держави, спрямованої на посилення конкурентоспроможності економіки держави та її регіонів, підвищення рівня добробуту населення та сприяння інтегрованості її простору. На відміну від галузевих політик вона перш за все має орієнтуватися на просторовий ефект певних політичних дій і заходів, програм і бюджетів, служити певним фільтром через який окремі види політики спрямовуються на конкретні території з метою досягнення оптимального (позитивного) ефекту та компліментарності заходів («низхідний» підхід). З іншого боку, ДРП повинна забезпечити реалізацію «висхідного» підходу розвитку регіонів, основним постулатом якого є необхідність забезпечення права і можливості кожного регіону реалізувати власний потенціал розвитку через об’єднання для цієї мети усіх можливих на рівні регіону суб’єктів розвитку.

Саме через інструментарій регіональної політики, протягом наступних семи років, ЄС досягне цілі Стратегії «Європа 2020», яка є керівним стратегічним документом розвитку країн-членів Європейського Союзу.

Європейська регіональна політика постійно еволюціонує і запроваджує нові та більш ефективні інструменти розвитку усіх типів територій в межах регіону – агломерацій, столичних міст, периферійних та малих міст, сільських територій, гірських територій, островів та віддалених територій. Важлива увага приділяється транснаціональній, транскордонній та міжрегіональній співпраці. Усі ці питання є предметом уваги регіональної політики ЄС в цілому та окремих країн-членів.

На жаль, Україна знаходиться на шляху становлення державної регіональної політики ось уже 14 років,  і на цьому шляху стоїть ряд фундаментальних перепон, які заважають досягненню збалансованого розвитку території держави, створенню можливостей для динамічного зростання кожного регіону на основі унікальної комбінації внутрішніх факторів та умов. Основними проблемами в процесі реалізації регіональної політики України на всіх рівнях є:

  •  Відсутність довгострокового бачення розвитку країни (яке було б підкріплено реальним чітко визначеним інвестиційним ресурсом) та превалюваннякороткозорості у прийнятті рішень у сфері ДРП (та інших сферах). За останні 5-7 років не вдалося досягнути значного прогресу в реалізації цілей регіональної політики. Проблема полягає у майже повній відсутності операціоналізації та впровадження планувальних документів регіонального розвитку.
  • Постійна секторальна (лобістська) боротьба за інвестиційний ресурс на потреби розвитку окремих секторів, яка не керується вищими стратегічними цілями розвитку України як держави і, внаслідок фактично відсутності державної регіональної політики, не враховує значні територіальні відмінності величезного простору української держави.
  • Невизначене інституційне середовище на центральному рівні, яке є результатом недостатнього розуміння функцій державної регіональної політики. Звідси – перманентна невизначеність щодо ЦОВВ відповідального за формування і реалізацію ДРП (МЕРТ, Мінрегіон).
  • Законодавчі та регуляторні неузгодження та «білі плями», які гальмують використання можливостей для розвитку та зростання. Чинні закони та нормативно-правові акти уряду і Президента України не є гармонізованими  між собою. Вони побудовані на різних концепціях, містять різні пріоритети та різні способи правового регулювання.
  • Високий ступінь централізації та сильна владна вертикаль із слабкими горизонтальним зв’язками, в тому числі між регіонами, підсилені низькою спроможністю регіонів стати рівноправним партнером центрального уряду в процесі реалізації регіональної політики.
  • Фінансування проектів розвитку, які є результатом стратегічного планування та управління в регіонах, відсутнє або фрагментарно існує в окремо взятих містах.
  • Майже повна відсутність оцінки ефективності ДРП як на центральному так і на регіональному рівнях.
  • Міжрегіональна асиметрія у соціально-економічному  розвитку регіонів, яка продовжує наростати, буде посилювати напруженість між регіонами на рівні їх мешканців, виходячи із дійсно суттєвих відмінностей у регіональній ідентичності (як результат проблеми в Донбасі).

 

23:08

09.07.2014

OPEN ECONOMIC FORUM 2:0