UA EN

04053, Україна, м. Київ,
вул. Січових Стрільців, 73 (13 поверх)
тел./факс: (044) 5859012, (044) 5859015
e-mail: vassr@vassr.org

Виступ голови ВАССР Миколи Фурсенка у Верховній раді України 26.01.2015 р.

10:21

27.01.2015

Про стан і шляхи законодавчого та фінансового забезпечення децентралізації влади.

 

Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад глибоко стурбована ситуацією в якому сьогодні опинилось українське село. Курс уряду на децентралізацію бюджетів виявився непродуманим і по суті спустошив бюджети сільських та селищних рад. Податкова політика спрямована на акумулювання фінансових ресурсів у райцентрах, а не в селах і селищах. Це унеможливлює виконання як власних так і делегованих повноважень органами місцевого самоврядування – сільськими та селищними радами.

Задекларована децентралізація влади насправді більше стала схожа на централізацію. За таких умов акумулювання фінансових ресурсів у бюджетах вищих рівнів, сільські та селищні ради стають неспроможними у процесі вирішення питань соціально-економічного і культурного розвитку громад. Як показує аналіз прийнятих бюджетів на 2015 рік у абсолютної більшості сіл і селищ України вони складають від 100 до 500 тис. гривень, що не забезпечить навіть фінансування захищених статей. А ті кошти, які залишились на рахунках у сільських радах продовжують блокуватись Державним казначейством.

Сьогоднішні реалії сільського життя вказують, що замість обіцяних реформ, спрямованих на відродження і процвітання українського села, по суті продовжується період його занепаду. (привести приклади бюджетів різних районів України).

В цей складний для України період, коли продовжуються воєнні дії на Сході ми маємо порожні бюджети і безліч проблем, які потрібно вирішувати, та ще й допомагати нашим військовим   в зоні АТО.

На наш погляд те що у сільських громад забрали ПДФО – це великий крок назад. У села по суті забрали фінансову можливість не тільки вижити у цей складний період, а й можливість розпочати реформи, спрямовані на розвиток малого і середнього бізнесу, який би прискорив наповнення сільських бюджетів і дав би людям можливість жити і працювати на своїй землі. (за нашими підрахунками у сіл вилучили біля 2 млрд. гривень без яких навіть реалізувати уже прийнятий Закон Про співробітництво громад буде неможливо. А відсутність інших законів просто унеможливлюють проведення задекларованих Президентом і Урядом змін на шляху до Європейської інтеграції та проведення реформ.

Що стосується прийнятого нового Бюджетного Кодексу України, якщо аналізувати конкретні статті доходів, то стає очевидним,  що основними джерелами наповнення сільських бюджетів є два: земля і нерухомість.

Особливо гостро сьогодні стоїть проблема землі, яка є основою життя селянина.

Податок на землі:

Землі сільських рад поділяють на землі в межах та поза межами населеного пункту. Розпорядником землі за межами населеного пункту є той, хто «торгує» нею, при цьому місцева громада жодним чином не впливає на жодний процес розподілу таких земель чи контролю за їх використанням. Повноваження розпоряджатися землями, які знаходяться поза межами населеного пункту, необхідно негайно передати органам місцевого самоврядування як сіл так і районів безкоштовно. Тобто, повернути ст. 122 Земельного кодексу України в той стан, який був в 2002 році.  

А розвиток сільських територій без  повноважень управління земельними ресурсами зводиться до популістських  закликів щодо можливості добровільного об’єднання громад, об’єднання ресурсів задля зміцнення спроможності громад і розвитку територій. Насправді об’єднувати буде нікого, бо ресурсна база, повноваження на її управління за новим законодавством, поза сферою повноважень сільських громад. Складна ситуація сьогодні в розробленні (оновленні) містобудівної документації через неврахування диспропорцій у розвитку та дотаційності більшості населених пунктів при прийнятті Закону України «Про регулювання будівної діяльності», яким визначено, що фінансування робіт з планування територій здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

А відсутність в селах і селищах генеральних планів, схем планування розвитку територій( в т.ч. і територій районів), коштів на їх виготовлення замінюється перспективними планами, які розробляються не громадами, а у владних кабінетах на користь зацікавлених  осіб. Нав’язування перспективних планів без громадського  обговорення недобровільне, а примусове об’єднання громад. Такий підхід є неприйнятним!

Ось як вирішуються земельні питання в різних регіонах України.

Приклад Кашперівської сільської ради Тетіївського району Київської області  про проблему землі. Начальник відділу дежземагенства у  Тетіївському районі Головачук Л.П. нехтує дорученням віце-прем’єр міністра Гройсмана В.Б. і погоджує проекти землеустрою, без погодження сільських рад депутатам обласної ради. Віддала землю, на якій планувалось розмістити кладовище, хоча сільська рада повідомляла про свої наміри неодноразово. У відповіді пише суцільну брехню і ніхто навіть не перевіряє.

Для чого Україні віце-прем’єр, доручення якого, державні «мужі» дозволяють собі - не виконувати!  

Подібні факти порушень мають місце в інших областях, в селах Івано-Франківської, Одеської області, щодо земельних питань.

Приклад наявних бюджетів сіл і селищ Сквирського району Київської, Запорізької , Львівської, Чернівецької  областей.

Як бачимо порушення земельного законодавства, корупція і хабарництво продовжують мати місце і сьогодні. Така сумна статистика стверджує, що українське село продовжує вимирати, молодь продовжує покидати село студенти?! в пошуках заробітку та поневіряється по світу. А монополісти продовжують знищувати малий і середній бізнес. Так і хочеться поставити питання: то чим же завинило село перед  державою і що чекає на нього в подальшому?

Нажаль в короткому виступі всього що наболіло не висловити. Ситуація в Україні складна, як ніколи за всі роки незалежності. Але ми не повинні стояти на місці. Як зазначив президент реформи повинні рухатись. Сьогодні чимало можемо запозичити з досвіду Європейських країн -  наших сусідів, та у республік Прибалтики. І не лише в органів влади та місцевого самоврядування, а й у організації роботи неурядових організацій та у взаємодії бізнесу з владою, впливу бізнесменів та інститутів громадського суспільства на владу.

У вирішенні питань села якось осторонь стоять ОМС районного та обласного рівна. Їх теж обрав народ. Хіба це не їх компетенція розібратись у питаннях використання землі та проведення її інвентаризації і обліку у відповідність до вимог чинного законодавства. А головне, хто і як її використовує особливо за межами населених пунктів!?

Чи хтось поцікавився в яку копійку державі обходиться утримання штатів РДА і ОДА і чи потрібно і дальші дублювати повноваження  Виконавчої влади на районному рівні. Утримання штату РДА (середнього району) обходиться у з нарахуваннями від 5 до 7 млн. грн. на рік (а це бюджетні кошти 10-15 сільських громад з населенням в 1000-1500 жителів.

Якщо повернути районним і сільським (селищним) радам повноваження з земельних питань, справедливо розподілити малий і середній бізнес  за громадами і створити в селах робочі місця, а всіх підприємців заставляти працювати в єдиному законодавчому полі і ПДФО вернути до сільських бюджетів, то і без внесення змін до Конституції і інших законів, у села буде можливість не тільки вижити, а й  домогтися суттєвого покращення життя сільського населення та розвитку сільських територій.

Село було  і є фундаментом державності України – хребтом української нації. Тому ми сільські та селищні голови сподіваємось, що наші спільні зусилля будуть спрямовані на розробку ефективної моделі розвитку держави, її зміцнення та розвитку. При цьому не будуть порушені головні права і свободи жителів сільських територій, закріплені у Конституції України!

Тільки правова, демократична держава, де враховані думки народу має право на існування!   

 

Прес-служба ВАССР

10:21

27.01.2015

Концепція розвитку сільських територій очима органів місцевого самоврядування

У травні Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад за сприяння проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» провела низку круглих сто

OPEN ECONOMIC FORUM 2:0