UA EN

04053, Україна, м. Київ,
вул. Січових Стрільців, 73 (13 поверх)
тел./факс: (044) 5859012, (044) 5859015
e-mail: vassr@vassr.org

Брифінг:Об’єднані територіальні громади: з чого починати роботу після виборів

15:06

04.11.2015

2 листопада відбувся брифінг Голови Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад Миколи Фурсенка та директора з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолія Ткачука на тему: «Об’єднані територіальні громади. З чого починати роботу після виборів».

Анатолій Ткачук: І етап реформи пройдено. Що буде далі? 

Відбулися вибори до органів місцевого самоврядування. 159 об’єднаних громад сформували свої органи: обрані ради об’єднаних громад, обрані сільські, селищні голови. Перший етап- найважливіший і найтяжчий пройдено. За пів року Україна поставила великий рекорд всіх часів і народів. За пів року в Україні об’єдналося близько тисячі сільських рад. Більше 7% всіх громад об’єдналися  всього за пів року. Якщо подивитися ретроспективу, то в Естонії, Латвії, Литві за 10 років об’єднувалося 10%. Тому перший етап реформи можемо назвати достатньо успішним.

Починається другий етап – надзвичайно складний, але важливий для нас. Новоутворені громади мають стати новими суб’єктами самоврядування, які мають досить повноважень, ресурсів або працювати далі.

На сьогодні маємо ще 2 проблемні моменти:

- виклики, які виникли через те, що  не було прийнято комплект необхідних документів.

- виклики,які стоять перед новообраними радами і головами щодо того, як почати працювати.

На прикладі Хмельницької області ми бачимо, що найбільша кількість громад об’єдналися. Ми отримали 4 типи громад:

1. Громади в яких нічого не змінилося, бо  жодна громада не об’єднувалася. Вони працюють в полі старого законодавства і всім відомо як працювати в цьому разі.

2. Громада в яку об’єдналася абсолютна більшість району. Залишилося всього декілька сільсьрад не об’єднаних. У цьому районі з’явилася проблема в частині розмежування повноважень між районною радою та радами об’єднаних громад. Виникло питання яким чином забезпечити фінансування тієї частини сільрад, які не об’єдналися.

3.  Район об’єднався в одну громаду. Там є рада громади і района рада. Маємо конфлікт компетенцій обласної та районної ради.

4. Район має декілька об’єднаних громад. Яким чином тут будуть розв’язуватися проблеми об’єднаної громади , районної ради та місцевої адміністрації.

5. З’явилася лише одна об’єднана громада, а решта залишилися так як були. 

Результати першого етапу реформи вимагають від нас суттєвих змін законодавства. Ці виклики ми повинні були формалізувати.

Виклик 1. Сьогодні відсутній будь- який державний нагляд за законністю актів місцевого самоврядування. Стаття 144 Конституції України, яка передбачає такий нагляд,не була реалізована протягом всього часу дії Конституції. До недавнього часу існував загальний нагляд прокуратури. Зараз і цього немає. Тому тут ми маємо абсолютний вакуум.

Виклик 2. Можливість усунення з посад новообраних міських, сільських, селищних голів радами, які є опозиційними до відповідного голови. Тотальна партизація рад всіх рівнів і перші аналізи виборів показують, що жодна політична сила не має переважного пакету голосів, тому конфігурація може бути сама різноманітна. Нинішній закон «Про місцеве самоврядування» допускає таку двозначність, спрощені процедури звільнення з посади голосами депутатів за якого проголосували 70% виборців. Ми бачили це на прикладі в недалекому минулому Черкас, Чернівець, Новодністровська та інших.

Виклик 3. Можливість висловлення недовіри новообраними радами головами адмінастрацій по політичним мотивам. У 2006 році протягом місяця було висловлено 67 недовір головам районних рад в територіях, де тоді перемогли «регіонали». Сьогодні у нас є території, де ради точно будуть налаштовані до адміністрацій і користуючись двозначністю норм в українському законі, ми можемо отримати дестабілізацію у цих районах.

Виклик 4. Можливість поширення рішення рад, що посилюють місцевий егоїзм і їх замкненість зокрема на національну меншину, яка має домінуючий вплив в межах території ради. По простому, якщо згадати періоди недалекого минулого, ми знаємо коли Севастопольська, Феодосійська, Керченська рада приймали рішення про недопущення заходу в порти військових кораблів НАТО, Одеська про заборону проведення військових навчань, багато рад приймали рішення про запровадження регіональних мов. Сьогодні ми маємо території, де національна партія отримала більшість голосів. Там і так немає вигляду на будинках українських рад. Далі це може ще більше загострюватися.

Виклик 5. Неможливість у об’єднаних громадах планувати свою територіїю та управляти земельними ресурсами.

На сьогодні об’єднані громади мають території приблизно від 130 до 300 кв.км. А нинішнє законодавство не передбачає схему планування територій. Тому землі в об’єднаній громаді поза її межами знаходяться у юрисдикцією управління радою цієї громади. Необхідно дуже швидко це питання вирішити.

На кожен із цих викликів ми підготували законопроекти і вирішують це питання.  Це перший великий блок, який знаходиться у компетенції  ВРУ України і почасти Уряду і Міністерства, які мають запропонувати такі законопроекти. 

З чого розпочати діяльність новообраному голові об’єднаної громади.

 Багато сільських голів, які обрані вперше не знають із чого розпочати свою діяльність. Вони повинні розуміти, що тепер перейшли у вищу лігу і нічим не відрізняються за повноваженнями від міст обласного значення. Багато з них за чесельністю населення є більшими як міста обласного значення, не кажучи вже за територію. Тому сьогодні терба швидко готувати першу сесію. Після визнання результатів виборів за 2 тижні має відбутися перша сесія.

Ми повинні звернути увагу ще на 2 ключовихї дати: до 1 січня 2016 року і після. До 1 січна не зважаючи на те, що громади вже об’єднані, вони ще не можуть реалізовувати всі повноваження, які відповідно до Бюджетного кодексу належать до компетенції міст обласного значення. До 1 січня ці громади працюють в режимі міст районного значення.

Після 1 січня 2016 року ці громади будуть працювати в зовсім іншому режимі. Це означає, що протягом цього періоду має відбутися трансформація всієї системи органів місцевого самоврядування бюджетних установ, які діють на цій великій території і має бути створена одна зрозуміла, повноцінна система на цій території.

Зробити це не просто, але це має бути зроблено. Треба сконцентруватися також на позиціях «кадри» і «майно». Після виборів багато сільрад будуть вважатися такими, що припинили повноваження. Далі має відбутися процесс юридичного припинення їх діяльності, вивільнення персоналу та формування нового персоналу у новоутвореній громаді. Тому з тими людьми треба поговорити, найкращим запропонувати роботу у новоутворених органах. З рештою треба розрахуватися і це треба зробити по людськи, відповідно до законодавства.

Майно. Сьогодні багато майна на територіях знаходиться у поганому стані, частина не має правоустановлюючих документів. Тому новоутворена громада має зробити усе, щоб облікувати це майно і належним чином управляти.

Кадри. Керівникам треба пам’ятати про існуючу систему законодавства, де працює закон «Про службу в органах місцевого законодавства», який передбачає конкурсне призначення на посади по виконавчих структурах місцевого самоврядування. Це треба пам’ятати і підбирати фахівців.

Бюджет. Що стосується бюджету. Законодавство не чітко регулює яким чином має відбутися виконання бюджету в об’єднаних громадах, які до 1 січня продовжуть складатися із невеликих територіальних громад. Робочі групи в Міністерстві регіонального розвитку та будівництва із залученням експертів над цим працюють.

Консультації. Виникає багато різноманітних поточних питань. Ми пропонуємо, щоб в кожній області була створена умовно антикризова группа, до якої б увійшли спеціалісти, експерти, працівники фінансових органів, реєстраційних органів та усі компетенті фахівці. Нам потрібно швидко і якісно надати консультацію новоутвореним громадам, допомогти їм стати на ноги. Якщо  якийсь закон заважає, вони повинні дати рефлексію, що треба зробити і ми тут швидко маємо провести такі зміни.

Як буде розвиватися громада у найближчі періоди? Немає законодавства, яке відповідало на питання, що треба робити новообраним керівникам. Немає стандартів для об’єктів соціальної інфраструктури.

 Перша теза - немає законодавства. Є закон про місцеве самоврядування, де всі громади мають однакові повноваження. Є Бюджетний Кодекс, де серед переліку однакових повноважень у містах обласного значення є ресурси для їх реалізації у решти немає. Тому ці повноваження реалізуються на районному рівні. Якщо ми об’єдналися ми перейшли у розряд міста обласного значення. Точно так як працюють міста обласного значення, будуть працювати новоутворені громади. Є поки що відсутність інституційної спроможності, тому що до виборів цих повноважень не було, тепер вони є, але не створені органи, які можуть реалізувати ці повноваження. 2 місяці – цього з одного боку мало, а з іншого багато, щоб створити ці органи.

Друга теза - щодо соціальних стандартів. Твердження, що треба спочатку придумати стандарти, а потім під це порахувати ресурси – не виправдана. Бо в державі є певна сума грошей. Тому формування стандарту йде від зворотного на цьому етапі. Якщо держава може виділити певну суму грошей, то більше їх немає. Ця кількість грошей ділиться на кількість учнів і маємо норму середніх витрат на одного учня, яку може дати держава. І в межах цих витрат відбувається створення бюджетної мережі. Якщо ми це приймаємо, то об’єднані громади побачать економію ресурсів, які можна буде реінвестувати в покращення тієї ж освіти.

Усі інструменти виписані в законах, який є для всіх один. Інша справа чи вистачить інституційної спроможності взяти ці повноваження і правильно розпорядитися ними.  Тому Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад, експертне середовище, міністерства повинні надавати будь- яку методичну, організаційну, юридичну підтримку, щоб допомогти навести порядок на самому базовому рівні.

Через рік ми будемо говорити про себе: «Які ми слабенькі були і не знали що робити…». А сьогодні це реалії і ми маємо їх пережити і подолати проблеми, які стоять перед нами.

Микола Фурсенко: Наше завдання допомогти новообраним сільським та селищним головам.

Вибори відбулися. Далеко не кожному сільському чи селищному голові вдалося пройти перший етап об’єднання громад і вони обрані у своїй сільські громаді. Тут є два питання: як мають діяти ті, хто розпочав процес об’єднання і ті, як мають діяти новообрані  сільські голови.

Той, хто пройшов перший етап повинен як найшвидше опанувати свою роль у процесі формування нової громади та бажано при цьому менше зробити помилок. Для нас це складний, переломний момент формування органів місцевого самоврядування. Європейський досвід показує, що там де міцне, справжнє самоврядування там міцна держава. Розвивається економіка і бізнес. Ми багато зробили на першому етапі, підготували багато людей, а тепер до них додається нова частина керівників, які повинні швидко опанувати всі моменти і особливості, закладені у реформі.

Вибори пройшли, а проблеми залишилися. Особливо у великої кількості малих громад, які дотаційні. Їм дуже важко осягнути, зрозуміти що дасть об’єднання громад, як будуть жити у найближчий час.

Ще одна проблема, яка виникла у ході реформи, альтернатив якій звісно немає, це те, що деякі об’єднання робилися поспіхом, мало вивчалися економічні можливості об’єднаної громади. Тому ті, які вийшли на рівень КМУ для затвердження об’єднання, вони не потрапили на вибори. Помилки, які були допущені у процесі об’єднання сьогодні дуже загострилися особливо під кінець фінансового року.

Завдання Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад якнайшвидше згуртувати керівний склад новообраних громад, допомогти їм зорієнтуватися правильно на виконання своїх обов’язків. Тут без підтримки з боку держави не обійтися.

Основою для існування сільських громад є земля. Схем планування територій немає. У більшості громад немає Генеральних планів. Тому громади усунуті від можливості розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Корупція процвітає у земельних питаннях і треба раз і назавжди із цим питанням покінчити, передавши їх об’єднаним громадам. А ті, що ще не об’єдналися мають принаймні погоджувати управління землями.

Перешкодою у прискоренні процесу об’єднання громад до виборів був тиск з боку політичних сил. Кожен хотів залишити за собою повноваження, особливо великі агрохолдінги, впливові політичні сили намагалися проштовхнути свого представника на посаду керівника об’єднаної громади аби пізніше мати вплив на управління земельними ресурсами. Під час виборів були негативні приклади втручання у виборчий процес  з боку людей, які не повинні цього робити.

За нашими підрахунками 35% сільських голів змінилися. Це нові люди і вони не знають із чого розпочинати. Ми, як асоціація, маємо надати їм методичну допомогу. Наші члени готові ділитися досвідом. Нам потрібно на обласному та районному рівні створити такі групи, які могли б цих голів якнайшвидше ввести в курс справи, підготовити, щоб процес І етапу реформи  продовжити.

Більше 1000 громад прийняли рішення про об’єднання, а виборчий процес пройшли тільки 159. Що буде із іншими? Без змін до Конституції, без змін меж у тих громадах, які об’єдналися із двох сусідніх районів вони не можуть одержати статус об’єднаної громади з повним набором повноважень. ВРУ повинна прийняти відповідне рішення про зміни меж районів, тільки тоді вони зможуть розпочати процес  творення місцевого самоврядування.

Дуже актуальним є фінансові проблеми, які виникли  після виборів. Економіка сільського сектору дуже складна. Якщо домінують агрохолдинги, то вони в основному працюють з зерновою групою і спрямовані на європейський ринок. При цьому забувають про тих людей, які дали в оренду їм цю землю. Яка б громада не була – об’єднана чи ні, в основі має лежати малий чи середній бізнес. Сьогодні Міністерство аграрної політики та продовольства ще не напрацювало таку єдину стратегію, яка б стала основою розвитку сільських територій. Ми маємо скоординувати всі дії  у цьому питанні.

             Тому на ІІ етапі у нас низка важливих завдань: прийняття у ВРУ законодавчих актів, а сільські громади, які напрацювали вже свої плани, могли їх реалізувати. У 2016 році поетапно завершувати об’єднання та проводити вибори у нових об’єднаних громадах. Маємо 2 роки для реалізації усіх задумів та проведення реформи, яка сподіваємося врятує українське село.

Прес-служба ВАССР

15:06

04.11.2015

OPEN ECONOMIC FORUM 2:0